- службова особа
- official
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
службова особа
Look at other dictionaries:
начальник — (службова особа, що очолює що н., завідує чимось), начальство, зверхник, патрон, провідник, керівник, шеф, бос Пор. керівник … Словник синонімів української мови
поручник — службова особа, що виконувала різні доручення; помічник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обер-прокурор — а, ч. У дореволюційній Росії – службова особа, що очолювала департамент сенату, а також службова особа, що очолювала синод на правах міністра … Український тлумачний словник
агент — I а, ч. 1) Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання. •• Аге/нт з трансфе/рту а/кцій особа, яка веде запис усіх зареєстрованих власників. Консигнаці/йний аге/нт особа, яка бере на себе зобов… … Український тлумачний словник
старшина — I старш ина и, ж., збірн. 1) В Україні та Росії в 16 18 ст. – керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Генеральна старшина. 2) Взагалі привілейована верхівка. II старшин а и/, ч. 1) Старше військове звання сержантського складу української … Український тлумачний словник
секретар — I я/, ч. 1) Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. || Особа, що веде ділове листування окремої людини. •• Губе/рнський секрета/р у дореволюційній Росії – цивільний чин дванадцятого класу. Держа/вний секрета/р… … Український тлумачний словник
референт — а, ч. 1) Особа, яка складає або читає де небудь реферат. 2) Службова особа, що є доповідачем, консультантом із певних питань. 3) спец. Особа, яка дає відповіді на питання соціологів. 4) лінгв. Предмет або явище навколишньої дійсності, з яким… … Український тлумачний словник
виконавець — вця, ч. 1) Той, хто виконує яке небудь завдання, здійснює що небудь. 2) Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін. 3) Особа, що виконує розпорядження якогось органу влади. ••… … Український тлумачний словник
каштелян — а, ч. 1) За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі, – службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в місті, а пізніше – наглядач замку, громадського будинку. || Почесний титул польського сенатора в… … Український тлумачний словник
кур'єр — а, ч. 1) Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний. 2) Службова особа для роз їздів із спішним дорученням; особа для доставки секретної, дипломатичної пошти. 3) розм., заст. Кур єрський поїзд … Український тлумачний словник
намісник — а, ч. 1) Службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території. 2) заст. Помічник ігумена або довірена особа митрополита. 3) заст. Заступник кого небудь … Український тлумачний словник
